Будова клітини

Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і розвитку живих організмів. Клітина — найменша одиниця організму, межа його подільності, що наділена життям і всіма головними властивостями цілого організму.

Клітини відрізняються одна від одної розміром, формою, походженням, особливостями організації й функціями.

За формою розрізняють циліндричні, призматичні, кубічні (в епітеліальних тканинах), кулясті, видовжені, веретено- і дископодібні, зірчасті клітини.

Щодо розміру найчастіше трапляються клітини величиною 10-100 мкм, рідше — 1-10 мм (клітини м’якуша кавуна, цитрусових, залозисті клітини деяких молюсків) і дуже рідко — до 10-20 см (гігантські яйцеклітини птахів — гусей, гаг, пінгвінів, страусів).

Кількість клітин у різних багатоклітинних організмів неоднакова. Так, у примітивних безхребетних вона дорівнює 102-104, у високоорганізованих хребетних — 1015-1017, у крові людини нараховується 1012-2012 еритроцитів.

Середня маса клітини становить 10-8-10-9 г.

Незважаючи на різноманітність, усі клітини характеризуються багатьма спільними ознаками. Існує два ступеня організації клітини: прокаріотична клітина (від грец. pro — до, karion — ядро) — не має ядра (у прокаріотів — бактерій і синьо-зелених водоростей) і еукаріотична клітина (від грец. еu — повністю, добре) — має ядро (в усіх інших одно- і багатоклітинних організмів). Для них характерна наявність двох систем, що забезпечують життєдіяльність клітини:

— система енергозабезпечення процесів синтезу речовин та інших видів фізіологічної роботи клітини. Клітина складається з плазматичної мембрани, цитоплазми з різноманітними органоїдами, ядра (еукаріоти). Рослинні клітини мають ще й вакуолі, добре сформовану целюлозну оболонку і різного типу пластиди;

— інформаційна система, зв’язана з розмноженням, ростом і розвитком клітини, що включає структури, які забезпечують реплікацію ДНК, синтез РНК і білка.